ВЕСЕЛА АБЕТКА Ігоря СІЧОВИКА

А а

Між деревами в саду
На ходулях я іду‚
А сестра кричить:
– Дива!
Це ж не ти‚ а буква  А!

 
Б б

Вчив баранчик алфавіт‚
З нього тік рікою піт.
Добре вимучив себе‚
Та завчив лиш букву
Б-е-е-е….

В в

Виє
Вовк
І вітер
Виє.
Вив би
Й ворон‚
Та не вміє.

Г г

Гриб з грибочком
Грілись на галяві,
Загоріли голови,
Ніжки теж смагляві.

Ґ ґ

Що за ґвалт зчинився
На подвір’ї зранку?
Загубила ґудзик
Ґава біля ґанку.
З гаража за нею
Ґедзь спостерігав
І порадив Ґаві
Не ловити ґав.

Д д

Я побачив гарний дім.
Хто живе у домі тім?
Здогадалися‚ мабуть:
В ньому літери живуть.

Е е

Ми із Едиком їмо:
Він – пломбір,
Я – ескімо.
 

Є є

Вгорі – гачок‚
Внизу – гачок‚
А поміж ними –
Язичок.
 

– Ж–ж–ж! –
почувся в небі звук.
Й приземливсь
на жито жук.

З з

Збоку‚ знизу і згори
Схожа Зе на цифру З.
Є три зуби в букви Зе‚
Ними все вона гризе.

И и

У букви  И
Замерзли вуха.
Буква И –
Без капелюха.

І і

– Ей‚ хлопчику!
– Я не хлопчик.
– Ей‚ стовпчику!
– Я не стовпчик.
– Хто ж ти?
– Буква  І.
– Що в тебе на голові –
Шапка?
–     Ні – крапка.

Ї ї

Їжак ожину в лісі їв
І слухав пісню солов’їв.

Й й

Чи то дощик ллє довкола‚
Чи лютує завірюха‚
Буква Йот ніде й ніколи
Не скидає капелюха.

К к

Вранці півник в курнику
Всім кричить: – Кукуріку!
Прокидайтеся‚ курчата‚
Будем букву К вивчати!

Л л

З букви Л для звірів цирку
Змайстрували діти гірку,
Щоб ті гратися могли
І здоровими були.

М м

Дресирований осел
Приєднав дві букви Л.
Вийшла гойдалка‚ гамак
Й буква М. А чи не так?

Н н

Йде носоріг –
Зійди з дороги:
Він має ріг
І грубі ноги!

О о

Усім я можу стати другом:
В машині колесом, кермом,
На морі – рятувальним кругом,
У діжці обручем і дном.

П п

Дві букви – Н і П  стоять,
Як перекладини в дворі.
П – для дорослих – мам і тат,
Н – для зарядки дітворі.

Р р

Тигреня мале
Ричить.
Яку букву
Воно вчить?
– Р-р-р...
 

С с

І солодка‚ і смачна
Стигла скибка кавуна.
З’їли ми кавун увесь‚
Кожен має букву еС.

Т т

Зарядку букви-малюки
Робили після сну.
Т  підняла аж дві руки,                      
А  Г – лише одну.

У у

– Скажи‚ горобчику‚ чому
Ти так боїшся букви  У?
– Тобі зізнаюся я‚  татку:
Ця буква схожа на рогатку.
 

Ф ф

Буква О та буква  І
Не прості‚ а циркові:
Я докупи їх стулю‚
Букву Ф за мить зроблю.

 
Ц ц

– Хто це?
– Цапок.
– Що це?
– Ціпок.
– А це?
– Яйце.
– А ти?
– Буква Це.

 
Ч ч

Я за мамою скучаю,
Йде з роботи – зустрічаю.
Приготую чашку чаю,
Маму чаєм пригощаю.

Ш ш

Шпак шпачисі шапку шив,
Швидко шилом вору шив.

Щ щ

Букві Ща сказала Ша:
– Ти стрибаєш‚ як лоша.
Я на тебе дуже схожа‚
Та стрибати так не можу…
– А причина тут проста:
Я – з хвостом‚
Ти – без хвоста.
 

Х х

Буква дуже таємнича.
Не смішна вона‚ здається…
Хто її повторить двічі‚
Той відразу засміється.

 
Ь ь  

Підняли ми букву Р
І поставили ось так.
Що ми маємо тепер?
М’ Я К И Й   З Н А К.

Ю ю

Буква І вітає О:
– Ми не бачились давно! –
Я дивлюсь – не впізнаю:
Замість них з’явилась Ю.

Я я

Кожушок вдягла Яринка
І побігла по ялинку‚
А у лісі – завірюха –
Замело її з кожухом.
І стоїть Яринка
Біла‚ мов ялинка.

Застереження: без права на друк.