Весела Абетка.Українські ЛІЧИЛКИ

Created by Victor Vanchytsky	Наталя Забіла ЛІЧИЛОЧКА
Ірина Бондар-Лівобережна ЛІЧИЛОЧКА ДО 12-ти	Л. КОНДРАЦЬКА ЛІЧИЛКИ
Леся ВОЗНЮК ЛІЧИЛКИ	*
Олена Коваленко Веселі цифри	Ігор Січовик [ Я ЛІЧУ ДО ДЕСЯТИ ] [ ЛІЧБА ] [ ЛІЧИЛКА ДЛЯ ПАЛЬЧИКІВ] [ КОЖЕН ДІМ НАШ — ЗООПАРК ]
Олексій Кононенко Десять кошенят
C. Маршак "Від одного до десяти"	Олеся МАМЧИЧ ЛІЧИЛКА
Тамара МАРШАЛОВА Порахуймо, малята	Йосип СТРУЦЮК ЛІСОВИЙ ГІСТЬ (з лічилкою, загадками й відгадками)

Котилася торба З великого горба. А в тій торбі Хліб-паляниця. Кому доведеться, Той буде жмуритися.	Бігли коні під мостами З золотими копитами. Дзень, брязь - вийшов князь! Тут циганка ворожила, Шматок сала положила. Ось воно є - щастя твоє!
Летів рій бджілок зі ста лічилок. Зійшлися діти, давай лічити, бо кожна бджілка, немов лічилка: кого укусить - жмурити мусить.	Раз, два, три, чотири, п'ять! Вийшов зайчик погулять. Як нам бути, що робити? Треба зайчика зловити. Будем знову рахувати: Раз, два, три, чотири, п'ять. Зараз я іду шукать!
Качка з річки йшла, гурт качок вела: це - качатко сиве, це - як жовта слива, це - брудненький квачик, це - м'якенький м'ячик, це - як вовни жменька, це - кривеньке, це - сніжок побіг... Скільки ж їх усіх?	Бiля двору - дві Федори, біля ґанку - дві Тетянки, а на лузі - дві Ганнусі, біля річки - дві Марічки. Ой, дівчаток тих багато. Порахуйте їх, малята.
Гулі, гулі - такі очі, як моргулі. чинки, чинки - такі очі, як мисчинки, чата, чата - такі очі, як горщата.	Нашa совонька-сова позабула всі слова. На пеньку сидить, очима лупає, ногами тупає. Туп-туп!
Ходила квочка коло кілочка. Водила діточок біля квіточок! Квок!	Сітка, вітка, дуб, дубки - поставали козаки, Шабельками брязь - вийди, князь.
Ігдики, цигдики, цигдики де, Абель, фабель, дурмане, Ікі, тікі, граматікі, Оц, клац, заєць.	Ходить бусол по болоту просить хлопців на роботу. Хлопці кажуть: - Не піду! Бусол каже: - Заплачу.
Котьо, котьо, котьоло через море їхало, золото, срібло везло. Подоляночко, вставай, свого перстеня шукай.	Сидить жаба під корчем, зачинає рити, На кого це слово впаде, той буде жмурити.
Раз, два - дерева три, чотири - вийшли звірі, п'ять, шість - падолист, сім, вісім - птахи в лісі, дев'ять, десять- це сунички підвели червоні личка.	- Ласю-Парасю, Де була? - У лісі, - Що їла? - Горісі, - Чим кусала? - Зубами, - Куди клала? - До мами.
За горами, за лісами cтоїть бочка з пирогами. Раз, два, три - то жмурити будеш ти!	Стоїть верба над потоком. Похилилась трохи боком. Похилилась до води, Ти лови.
Тікав заєць через міст. Довгі вуха, куций хвіст, А ти далі не тікай, рахувати починай, раз, два,три - вийди ти.	Бігла лялько коло ковалька в семи кожухах, в трьох капелюхах, в небо гляділа - злетіти хотіло.
Раз, два, три, чотири, п'ять- п'ять горобчиків летять, Раз, два, три, п'ять - йду четвертого шукать.	Лізла баба по драбині та й упало межи свині. Не кусайте мене, свині, буду ваша господиня.
- На чому стоїш? - На камені, - Що п'єш? - Квас - Ану злови нас.	Іде коза рогата, веде діток, кошлата. А хто козу туркне, того коза штурхне.
Федір, Сидір і Каленик Збудували тут куреник. У куренику сидять, По варенику їдять. В нас вареників немає, Хто жмуритись починає?	Біг заєць по льоду, рвав траву лободу Що набрав - то в пучок, мій, мій сірячок.
Покололо, покотило, по дорозі волочило. Сонце, місяць і зірки - на кілочку вийдеш ти.	Йшла собака через міст - чотири лапи, п'ятий хвіст.
Стоїть півень на току у червонім чобітку Будем півника просити: ходи жито молотити.	Їхав лис через ліс, поламав сто коліс, Треба стати, погадати, скільки йому грошей дати.
Еники-беники їли вареники. Еники-беники, квас: вийшов маленький Тарас.	Тут баба ворожила - кусок сала положила, Тут воно є, щастя моє.
Сидить зайчик під липкою, сіє муку калиткою. Ведмідь каже: "На хліб? На хліб?" Зайчик вушками - тріп-тріп.	Первінчики, червінчики, дзвенять, гримлять кремінчики. По свіжій травиці, по чистій водиці. Там ягоди, горішки, медок, сахарок. Мовчок.
Мала баба три сини - були вони русини: один ходив до школи, другий робив підкови, а третій був розпусняк- вкрав він в баби капусняк.	Попіл, попіл, попільниця, а де ж наша зозулиця? Понад морем літала, сивим оком кивала. А ти, киве, не кивай, а ти з города втікай.
Ходила квочка біля кілочка, Водила діток-одноліток. Дзень, бом, брязь, Хто виходить в перший клас?	Стоїть півень на току У червонім чобітку. Будем півника просити: Ходи жито молотити!
Діти, діти, дітвора, Утікайте із двора. Хто не заховався, Хай кричить: "Ура!"	Раз, два, три! Раз, два, три! Біжимо ми як вітри, А жмурити будеш ти!
- Де стоїш? - На калині. - Що п'єш? - Квас. Лови нас!	А Іван-копитан, Чим ти коні копитав? Сріблом-золотом - дзень, брязь, Вийди, князь
- Попіл, попіл, попільниця, - А де ж твоя зозулиця? Попід небом літає, Сивим оком киває. Хоч кивай, не кивай, З цього місця утікай!	Раз, два, три, чотири - Вийшли звірі, П'ять, шість - пада лист, Сім, вісім - птахи в лісі, Дев'ять, десять - полуниці: Хто знайде - тому й жмуритися.
П'ять зайчаток вийшли з дому. Спершу стали по одному, Потiм - в пари, топчуть снiг, Хто без пари - геть побiг.
- Раз-два. Ну й дива! - Раз-два-три! Ти диви! - Три-чотири! Говорили! - Раз-два-тир-чотири-п'ять! Зранку вчуся рахувать. Все зраховано навкруг: Дерева, ріка і крук, Що на дереві сидить І кричить мені: "Ур-ра! Рраз-два-три-чотири - Кр-ра".	Варвара Гринько ЛІЧИЛКИ * * * Літо, спека, бо жнива. В житі зайчики, аж два. - Де ми будем, брате, жити, Як покосять в полі жито? - Раз, два - та й тікати - Буде нас стіжок ховати! Раз, два - та й зима... В ліс втечемо - нас нема. * * * Джміль, оса та бджілка - От і вся лічилка. * * * Сидить дід на кілку, Курить люльку табаку, А бабуля-лебедуха Незлюбила того духа, Раз, два, три - жмури! * * * Летіла лелека, Летіла здалека, Та й сіла на хаті Зірки рахувати. Не їла, не спала, Всю ніч рахувала, А вдосвіта збилась, Зоря покотилась, Упала додолу На піжмурці в колу. * * * Гулі-гулі-гулі, Такі очі, як моргулі. Чинки-чинки-чинки, Такі очі, як мисчинки. Чата-чата-чата, Такі очі, як горнята.
Павлику-равлику вистав роги на чотири стоги. Тобі два, мені два - поділимось обидва.
Джибанець, воронець, а хто вийде - молодець.
Їхала карета, Дзвоном дзвонить. Вийшла панi, Лiчить конi: Раз, два, три, вийди ти.
Якало, тикало, микало, викало, Хтокало, шокало, кликало, кудикало. Тобi жмуритись випало. Ану рукою затулись, не дивись.
Ходить качка на гнiздечко, Золотi несе яєчка. Скiльки їх там, вiдгадай. Раз, два, три - утiкай.
Іван ЛЕВЧЕНКО Повтори номери! З лісу вибігла Лисичка. Перший номер – одиничка. А за нею мчить Сова. Гляньте: в неї – номер два! Їжачок – клубком з гори: От так номер – номер три. Найметкіша з усіх звірів Білка з номером чотири. Прудконогий – не спіймать: Хто це? Зайчик – номер п'ять. Залюбки медок він їсть – Наш Ведмедик – номер шість. Називає нірку дім Кріт сліпенький – номер сім. Жабка забрела до лісу. Жабка має номер вісім. Кіт розчісує хвоста: Номер дев'ять у Кота. Задрімав на сонці Песик. А у нього номер десять! Тут лічилочці й кінець. А хто вивчив – молодець!
Микола НЕТЕСА ЛІЧИЛКА Бігли по снігу пухнастім Гриць, Віталій, я, дві Насті. Ковзалися на Сулі Біля нас три Василі. Підійшли Роман й Павло. Скільки нас усіх було? (Десять).	Володимир Підпалий ЛІЧИЛКА Летів рій бджілок зі ста лічилок. Зійшлися діти, давай лічити. Бо кожна бджілка, немов лічилка: кого укусить - жмуритись мусить.
Григорій Чубай ЛІСОВА ЛІЧИЛКА Раз і два. Раз і два. В нас лічилка - лісова! В лісі - дерево дуплисте, а в дуплі живе сова, що жовтаві очі має, Спить - удень. Вночі - літає. Добрий сну, сові приснись! Я - ховаюсь! Ти - жмурись!	Володимир Клену ЛІЧИЛКА Під дубочком - їжачок, На дубочку - павучок. Біля заростів лози - Козенятко й дві кози. Поспішають до ріки Два горласті гусаки. А ще п'ять качок під в'язом... Полічи-но всіх їх разом.
Дмитро Чередниченкo ЛІЧИЛКА Край поля тополя, в гаю - барбарис, а ти не ховайся - жмурись.	Богдан Стельмах ЛІЧИЛКА Раз, два, три, чотири, п'ять! П'ятеро пташат летять!- Перше, друге, третє... п'яте. Йду четвертого шукати.