Олексій КОНОНЕНКО

Переглянути у вигляді флеш-альбому

Альбатрос АБЕТКУ мав,
Акулятам її дав.
А-Бе-Ве, — акулаати
Акулят навча читати.


Бавляться біля нори
Бобренята і бобри.
Бубонить бобер до білки:
Бобреня боїться бджілки!


Вовк ведмедя розбудив:
Вже весна, вставай, іди!
Виліз велетень з барлога —
Вовк втікає в ліс від нього.


Гуси голосно кричали —
Г
оробці зерно клювали.
Гуси гонять горобців,

Голубок їм підсобив.


Ґава ґречно ґаздувала,
Ґоґель-моґель зготувала.
Ґедзь наївся — просто жах —
Ґ
удзик тріснув на штанцях.


Дятле, дятле! Добрий день!
Дуб здоровий, не впаде?
Дятел дзьобом дріботить:
Двісті років буде жить!


Ефа плазує в гарячих пісках,
Ефа в колючих живе чагарях,
Ефа гостей зустрічає не ґречно...
Ефа — отруйна змія небезпечна.


Єнот навчав синка єнота:
Є в лісі річка і болото,
Є мисливець — він полює,
Є лісник — він ліс пильнує.


Жук з журавликом дружили,
Жабеня жука дражнило.
Жук до жаби: — Жу-жу-жу!
Журавлеві розкажу.


Зажурився заєць-тато —
З
аблукали зайченята!
Зайчику, не треба сліз,
Зубр на спині їх привіз.


Йосип кошеня гукав,
Йодом ранку лікував:
Йод пекучий, пострибай,
Йорж колючий, не чіпай.


и — великої немає,
и — слова не починає:
З глибини на півгодини
Виплив кит погріти спину.


Індик хвалився до лелек:
Індику море замале!
Індик сміливий, мудрий, дужий...
І раптом — бовть! Загруз в калюжі.


Їде віз по дорозі,
Їздовий спить на возі.
Їжачок згорнувсь в клубок,
Їжить голки на візок.


Кіт Мурко ковбаску крав,
Крадькома кільце кусав.
Квочка квоче: — Ко-ко-ко!
Кинь ці витівки, Мурко!


Лось і лосенятко з ним.
Ліс для лосів — рідний дім.
Літо в ліс гукнуло осінь,
Лист летить на спини лосям.


Місяць милувався морем,
Місяць мив у морі зорі.
Мимоволі в море впав —
Морж із ним мороку мав!


Норці в нірці не сидиться,
Непогоди не боїться.
Норка нишком нирк у хащу,
Не знайти її нізащо.


Один осел в гніздо осине
Оберемок сіна кинув.
От оказія була —
О
си жалили осла!


Пугач показав пінгвіну
Пишну павину пір'їну:
Причеплю, причепуруся,
Потім півню покажуся.


Річка-стрічка невеличка,
Рак рачкує через річку.
Раз-два-три, між бережків
Риє рибкам черв'ячків.


Спить старий сердитий сом,
Сниться сому сьомий сон.
Сонце спить, світанок спить,
Сом смачним сніданком снить.


Тато тигр, тигриця-мати
Тигреня ведуть гуляти.
Тигреня ричати вчиться,
Тигра всякий звір боїться.


Удав — товстезний і строкатий —
У
затінку улігся спати.
Увившись між високих трав,
Удав до вечора куняв.


Федя фотографував,
Федя фазанів лякав.
Фазани летять у плавні —
Ф
отознімки будуть славні.

 

Ховрашок кавун приніс:
Хай лежить, з'їмо колись.
Хом'ячок, малий хитрун,
Хутко схрумав весь кавун.


Цап, цвіркун і цуценя
Цирк влаштовують щодня.
Цап стриба, цвіркун жонглює,
Цуценя їх дресирує.


Чапля чайці чемно мовить:
Чорногуз пішов на лови.
Чимчикує він до ставу
Через лози кучеряві.


Шпак шипить шпачисі гнівно:
Шершень залетів в шпаківню!
Швидше шибеника гнати,
Шпаченят обороняти!


Щупакам в'юни казали:
Щойно щуку зустрічали.
Щука щурить хижу пащу —
Щупакам втікати краще!


Юрок малий не слухав мами —
Ю
рив поміж очеретами.
Юрок малий попався в сильця —
Юля лікувала крильця.


Ягниці бекав син ягня:
Я не награвся! Мало дня!
Я хочу! Буду!.. Знайте, діти,
Я — остання в алфавіті!


Півень, горобець, ведмідь — Знак м'який в словах стоїть.
Журавель, дельфін і рись — М'який знак — не помились!

"Весела Абетка" — складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення — Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.