Корисно знати кожному...

Про книги

Книга звичайно складається з друкованих аркушів. Друкований аркуш входить до складу книги у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінки.

Книжка без палітурки – це є книжковий блок. Він складається з друкованих аркушів.

Всередині книги, крім сторінок тексту, є титул, а в окремих випадках — і шмуцтитул, і фронтиспис.

На титулі (титульний сторінці) вміщують назву книги, прізвище автора, назву видавництва, місце і рік видання. Титул є також першою сторінкою книги. На звороті титулу вміщують анотацію — короткий зміст книги та вказівку, для кого вона призначена.

Шмуцтитул. Ним називають окремий аркуш в книзі з назвою частини або розділу. Інколи шмуцтитул розміщують у верхній частині першої сторінки тексту даного розділу (частини).

Фронтиспис — це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду книги. Це може бути також і портрет автора або головного героя книги.

Кожна окрема сторінка може містити колонцифру, колонлінійку, колонтитул, сигнатуру і норму.

Колонцифри — порядкова нумерація сторінок книги. Цифри нумерації можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку.

Колонлінійка є лінійкою того чи іншого малюнка. Вона частіше буває зверху сторінки.

Колонтитули — це рядки тексту, розміщені зверху полоси, з назвами: приміром, на парній сторінці — назвами частин книги, а на непарній — її розділів.

Сигнатурою називають порядковий номер друкованого аркуша книги; розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої сторінки кожного аркуша книги і повторюють із зірочкою на третій сторінці аркуша.

Норма — скорочена назва книги або прізвище її автора. її вміщують на першій сторінці аркуша, біля сигнатури. Сигнатура і норма потрібні для контролю за правильністю підбору аркушів книги в процесі її виготовлення. Для читача вони, як правило, не мають значення.

Є в книзі й вихідні дані. Це — її паспорт. Тут знайдемо ім'я та по батькові автора, його прізвище, прізвища видавничих працівників, які доклали рук і вміння до створення книги. Це — редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор.

Уважний читач прочитає тут і коли книжку здано до набору в друкарню, і коли її почали друкувати. Є тут дані про формат книги, тираж, ціну.

І ще дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книги виготовляли (бо якщо ви придбали книгу з браком, ви маєте право надіслати її до друкарні для обміну на якісний примірник), і адресу самого видавництва.

Цікаві факти про книги

68% покупців книжок — жінки.
•
Найактивніші покупці книг в наш час люди старше 45 років.
•
Найсприятливіший вік для навчання читання — 4-6 років. Дітей 6-7 років важче навчити читати.
•
Покупець у книжковому магазині в середньому 8 секунд розглядає передню обкладинку і п’ятнадцять секунд задню.
•
У минулі часи книги розташовувалися на полиці по-іншому: корінцем до стіни.
•
Якщо дитина не навчилася до третього класу читати, її чекає важка доля. Так свідчать результати дослідження, проведені в США.
•
Бібліотека у стародавньому світі називалась красиво – «Аптека душі», або «Притулок мудрості».
•
В Україні діє понад 60500 різних бібліотек. Найбільші з них: Державна історична бібліотека України Міністерства культури, Львівська національна наукова бібліотека України імені Стефаника, Одеська державна наукова бібліотека імені Горького, Харківська державна наукова бібліотека імені Короленка Міністерства культури України.
•
Забудькуваті читачі були в усі часи. Так, у 1975 році в одну з англійських бібліотек була повернута книжка «Вчись в'язати та вишивати». Читачка так захопилась нею, що протримала у себе 30 років.
•
Китайський енциклопедичний словник нараховує 5113 томів.
•
На стінах храму у Фівах викарбуваний стародавній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки сторінки її досягають 40 метрів у ширину.
•
Найбільша у світі книга побачила світ у 1832 році у Лондоні. Вона називається «Пантеон англійських героїв», її довжина – 5,7 метрів. Розмір літер цієї книжки становить 15 см.
•
Найменша бібліотека у світі знаходиться у індійському місті Амрістарі, у ній зберігається … одна книга.
•
Найменша книга – «Мурашки» була надрукована у 1980 році в Японії, її розміри – 1,4 на 1,4 см.
•
Найменша книга в світі є «Кобзар», створена вона українським майстром М. Сядристим. У книжці 12 сторінок і на кожній по 8 віршованих рядків. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреної волосини. Зшита книжка павутиною, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Через мікроскоп можна прочитати його поезії.
•
Найтовстіша у світі книга англійський словник, що має 8600 сторінок.
•
Нeзвичайну Біблію можуть побачити відвідувачі Державного музею мистецтв у Грузії. На важких кам'яних плитах рукою стародавнього майстра висічено 20 сюжетів на теми Старого й Нового завітів. Така Біблія існує в одному примірнику, її кам'яні сторінки знайдено у високогірному селі Цебельда.
•
Рекорд неуважності був зафіксований у бібліотеці Кембриджського університету, куди книга була повернута через 300 років.
•
У далекому минулому книги зберігалися під монастирськими склепіннями, прикуті ланцюгами.
•
У Давній Русі книги складались у коробки. Так вони краще зберігались.
•
95% людей читають дуже повільно – 180-220 слів у хвилину (1 сторінку за 1,5-2 хвилини).
•
Бальзак прочитував роман у двісті сторінок за півгодини.
•
Е. Гаон дослівно пам'ятав 2500 прочитаних ним книг.
•
М. Горький читав зі швидкістю чотири тисячі слів за хвилину.
•
Н. А. Рубакін прочитав 250 000 книг.
•
Наполеон читав зі швидкістю дві тисячі слів за хвилину.
•
Т. Едісон читав відразу 2-3 рядки, запам'ятовуючи текст мало не сторінками завдяки максимальному зосередженню.
•
Очі людини з середніми навичками читання роблять на одному книжковому рядку 12-16 зупинок, а читаючої швидко – 4-2 зупинки.
•
Під час читання очі дивляться в різні боки.
•
При повільному читанні відбувається 0,5-0,7 невиправданих повернень до прочитаного на один рядок.
•
При традиційному читанні втрачається 1/6 частина витраченого часу на регресивні очні рухи.
•
При читанні майже 50% часу очі людини дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися.
•
При читанні очі, дивлячись на різні літери, передають різне зображення, а мозок все одно об'єднує їх в одну картинку.
•
При швидкому читанні стомлюваність очей менша, ніж при повільному.
•
Протягом години очі 57 хвилин зафіксовані на тексті, тобто перебувають у відносному спокої.
•
Рівень розуміння при традиційному читанні становить 60%, при швидкому – 80%.
•
Традиційно у людини обсяг одномоментної фіксації становить 10 друкованих знаків (тобто 1,5-2 слова одного рядка). У того, що читає швидко – 200-500 знаків (це 33-83 слова кількох рядків).
•
У школярів відбувається 20 регресивних рухів на один рядок, у студентів – 15.

[ 10 книжкових фактів ] [ Інна НАБОКА Як привчити дитину до читання, зацікавити книжкою? ] [ Моя дитина не хоче писати та читати: що робити? ] [ Ваша дитина не любить читати? Я знаю, що робити! ] [ Оксана ДРАЧКОВСЬКА ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ЧИТАТИ ] [ Олена ШАДРІНА ЯК ВИХОВАТИ З ДИТИНИ ЧИТАЧА ] [ Страшні наслідки безтурботного зубріння ] [ Як навчити дитину читати: 6 кроків ] [ Оксанa КРОТЮК: "КНИЖКА ДЛЯ ДІТЕЙ, ЯКА ПОДОБАЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ДІТЯМ, — ПОГАНА КНИЖКА" ] [ Лист Лінкольна вчителю свого сина ] [ Щоб спогади про дитинство були яскравими і щасливими ]