Сторінка-веселинка - 117

Порадниця

Мама:
— Ой лишенько, десь ключі посіяла...

Донька:
— Нічого, мамо, тепер будемо чекати, доки вони зійдуть...

 

Сам перевіряє

Лесик іде до школи, а мама й каже:

— Синочку, в тебе ж руки брудні. Перевірятимуть, то що скажуть?
— А нічого. Сьогодні я чергую, то сам буду перевіряти...

 

Там краще

Після кількох днів навчання в школі першокласник Юрко питає в батька:
— А чи можна, тату, повернутися в дитячий садок?

 

Навіщо йому гребінець

— Мамо, у півня пір’я чи волосся? — запитує маленька донечка.
— Ну, звичайно, пір’я! Як і в курок.
— А навіщо ж йому гребінець?

 

Дідусь уві сні не товариш

Правнучок Владик приїхав у гості. Одразу пішов у комору, набрав відеречко зерна, висипав курочкам.
— Нехай, — каже, — перед сном повечеряють.
— А ти з ким будеш спати? — питаю.
— З прабабулькою.
— А з дідусем?
— Не хочу.
— Чому?
— Він уві сні мені не товариш, бо хрюкає.

 

Нема чого турбувати

— Петрику, — звертається вчителька до учня. — Я тебе попереджала, щоб ти сьогодні без батька не приходив до школи! Ти батькові казав?
— Казав.
— А батько що?
— А батько сказав, що я вже великий, сам дорогу до школи знайду.

 

Коли звариться?

— Не сідай на землю, Дмитрику, — каже батько синочкові, — вона ще сира, простудишся!
— А коли вона звариться? — питає синок.

 

«Навчитель»

— Ким же ти, внучку, хочеш бути, як виростеш? — питає бабуся.
— Раніше хотів бути космонавтом, а тепер — бандитом.
— Бандити, дитино, чинять людям зло, знущаються над ними.
— Тоді солдатом. Візьму в руки автомат і на всі боки: «Ту-ту-ту-ту-ту!» І все горить, люди падають...
— Де це ти такому навчився?
— У телевізорі. Там так класно показують...

 

Бабуся сплутала

Вранці прийшла малеча в дитсадок.

— Максимку, де ти взяв такі гарні рукавички? — питає вихователька.
— Це мені бабуся сплутала, — відповів хлопчик.

 

Вже наїжачився

У дитсадку малеча обідає, лише один хлопчик споглядає на всі боки.

— А ти, Віталику, чому не їси? — запитує няня.
— Я вже наїжачився, — каже малюк.

 

Згубні двері

Викликає вчителька до дошки Ніну і просить розказати, як загинув Олександр Пушкін. Стоїть Ніна, поглядає на учнів. Їй підказують: «Загинув на дуелі».
Ніна випалює:
— Пушкіна придавили двері.

 

А де молодий?

Сіли за стіл.

Мама каже: «Зараз будемо їсти молоду картоплю». А онучок питає: «А де молодий?»

 

Теплий малюнок

— Бабусю, намалюй мені чайничок, — просить дворічна Лера.
— А котрий тобі — маленький, той, що заварювати, чи великий, що на плиті? — запитує бабуся.
— Тепленький, бо надворі дюдя.

 

Підемо до доткара

— Де це твій зубчик, бабуню? — запитує дівчинка.
— Випав, доню.
— І більше не виросте?
— Ні.
— Не переживай. Я піду до доткара, куплю тобі новий і тихенько пришию ззаду.

 

Аленики

Сидить трирічна Катруся на печі і спостерігає, як бабця Катя ліпить щось із тіста.

— Бабусю, що це ти ліпиш, аленики?
— Вареники. А як ти вгадала?
— Моя мама теж ліпить аленики, але маленькі, як пальцик, а в тебе такі, як моя нога. Оце так аленики!

  Хочу ще посміятись...

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.