Сторінка-веселинка - 76

КОМУ ВАЖЧЕ

У перший день навчання учитель, йдучи коридором, побачив маленьку дівчинку, яка гірко плакала. На запитання, що трапилося, вона відповіла:
- Кажуть, що я мушу залишитися тут до сімнадцяти років...
- Це ж дрібниці - зауважив вчитель. - Тобі ще пощастило, а от я мушу залишитися тут до шістдесяти.

ЗІ СВОЄЮ МІРКОЮ

Огрядна тітонька питає Василька:
- Чи я пройду в парк через ці ворота?
- Мабуть, пройдете, бо машина вантажна проїжджає.

ПОВІЛЬНИЙ

- Івасику, чому так повільно пишеш цього листа, - питає старша сестричка.
- Бо я пишу до Михайлика, а він ще не вміє швидко читати.

ВАЖКО ЗРОЗУМІТИ

Мама: Катрусю, чому ця салата має такий дивний смак? Ти що не помила її?
Катруся: Не можу зрозуміти чому. Я не жаліла ні води, ні мила.

МАЙЖЕ ПРОФЕСІОНАЛ

- Сину, хіба так читають книжку? Ти ж пропускаєш по декілька сторінок.
- Мамо, це ж книжка про шпигунів, а я хочу їх якнайскоріше впіймати.

УЛЮБЛЕНЕ ДІЄСЛОВО

- Сергійку, як буде минулий час від слова "прокидатися"? - запитує вчителька.
- Спати! - упевнено відповідає хлопчик.

ДВОЄ СПРИТНИХ

Двоє хлопчиків пливуть човном. Один каже:
- Я змучився.
- Ще половину озера - і допливемо! - підбадьорює другий.
- Ні, не маю сили.
- Ще якихось 100 метрів.
- Кажу, що не можу більше!
- Не вередуй, лишилося 50 метрів.
- Та я вже рук не чую!
- Ну добре, добре, - каже другий весляр, - повертаймо!

ВІДКРИТТЯ

- Мамо, а дядько на голові волосся зовсім не має.
- Тихіше, - застерігає мати, - він може почути.
- А він про це ще не знає? - дивується дівчинка.

***

Мама: Юрчику, чому ти поклав під подушку сестрички жабу?
Юрчик: Бо я не мав миші.

"ПОШКОДУВАВ"

Хлопчик із котом на руках дзвонить у двері. Відчиняє господар.
- Це у вас пропав папуга? - питає хлопчик.
- Так, а ти його впіймав?
- Впіймав, але не я, а мій кіт. А я його наздогнав.

ЗАРАДИ ЧОГО?

- Отже, - підсумовує учитель, - ми довели, що ікс дорівнює нулю.
- Це ж треба - заради нуля стільки мороки! - розчаровано каже учень.

ЗАВБАЧЛИВИЙ

- Сину, як же ти підеш до школи з такими брудними руками? - турбується мама.
- Не хвилюйся, мамо, я у школі руку не піднімаю...

  Скоро буде і далі

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.