Сторінка-веселинка - 87

БУВ У ЛІКАРЯ
— Андрійку, чому ти такий радий? Співаєш, жартуєш...
— Я був у зубного лікаря.
— Ну й що?
— Його не було!


ПІДКАЗАВ УЧИТЕЛЕВІ
— Андрійку, ось ти написав останнє слово, то що треба поставити в кінці?
— П'ятірку!


Не було олівця
Хлопчик намалював чоловіка.
— Хто це такий кучерявий? — питають його.
— Мій батько.
— Але ж твій батько лисий.
— У мене не було лисого олівця.


Пожалів
— Тату, дай мені гривню.
— Навіщо?
— Он там бідна жінка просить.
— Молодець, синку. А чому ти надумав пожаліти її?
— Бо вона продає цукерки.


Приготувався
Дідусь, стоячи на драбині, рве груші і застерігає онука, який бавиться внизу:
— Не вештайся там, бо я можу впасти на тебе і зробити тобі боляче.
Онук відійшов і каже:
— Падай, я вже сховався.


Перекинув драбину
Петрик прибіг до матері й каже:
— Мамо, я перекинув драбину.
— Драбину? Швидше скажи про це татові!
— Тато вже знає. Він сидить на груші. Злізти не може...


Не промах
Лікар заспокоює хлопчика:
— Не плач, я тільки подивлюся на твої зуби і більше нічого не робитиму.
— Добре, але спочатку дайте мені щипці, а потім дивіться.

Не забере
Мати лякає сина:
— Як будеш пустувати, тебе дядько Дмитро забере.
— Не забере, — впевнено каже синок.
— Чому?
— Бо він своїх Марійку і Василька покинув.


Хоче побитися

П’ятирічний Гриць до сусіда:
— Дядьку Степане, а де ваш Олег?
— Спить.
— Розбудіть його.
— Навіщо?
— Хочу з ним побитися.


Навчить розв’язувати задачі
Синок-першокласник до батька:
— Тебе завтра вчителька викликає.
— Напевно, щось натворив у школі?
— Та ні.
— А що?
— Казала, навчить тебе правильно розв’язувати задачі.

  Скоро буде і далі

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.