ІНТЕР'ЄР УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ

Покуття (покуть) — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. Тут зберігали домашні ікони, прикрашені рушниками.

Жердка — горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одяг.

Колиска — невелике ліжечко для спання і колисання дитини. У давнину колиску плели із священних дерев — верби, дуба, верболозу, явора. Форма колиски була подібна до кола (овалу). І форма колиски , і слово «колискова» були надійними оберегами для дитини від злих сил. Колиску кріпили до сволока на гачку чотирма мотузками, які символізували чотири сторони світу і також були оберегами.

Лава — зазвичай дерев'яна, на ній не тільки сиділи, але й спали.

Лежанка — дерев'яний чи мазаний настил біля печі, на якому у холодну пору спали діти і старі люди.

Ліжко — зазвичай дерев'яне, як і інші меблі, зроблене хазяїном власноруч.

Рядно — різнокольоровий килим або ковдра із грубого волокна.

Скриня — великий ящик із кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів, приданого тощо; була гарно розписана та прикрашена.

Стіл — дерев'яний, одне із найважливіших місць у хаті; завжди стояв на покутті, під образами; на нього клали хліб, за ним їли.

Мисник — полиця для посуду, іноді для продуктів; зазвичай розташовувалась з протилежного від печі боку дверей.

Сволок — брус, на якому трималася стеля хати, що символізував міцність оселі, довговічність, був оберегом; на ньому записували імена, важливі дати, події з життя родини, вирізали хрести.

Комин — передня (нижня) частина димоходу печі.

Піч (вариста піч) — оберіг від усілякої нечисті, невід'ємний елемент багатьох народних обрядів; саме в ній випікали святиню — весільний коровай, паски та інше. Піч часто білили, прикрашали декоративними розписами (Поділля), витинанками (Хмельниччина), розмальовками на папері (Петриківка). Категорично заборонялося плювати у палаючий вогонь та лаятися біля печі («Сказав би, та піч у хаті»).

Долівка — утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; взагалі підлога.

Стіл-скриня — скриня, кришка якої слугувала ще і столишницею. Такі столи-скрині були розповсюджені у Західній Україні і зазвичай мали багату різьбу.

Джерело