ЗАГАДКИ - 3

Цвіте синьо, лист зелений,
квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив -
його не займає.
(Барвінок.)

Стоїть, колихається,
головою величається,
А торкнеш - кусається.
(Будяк.)

Зубів не має, а кусає.
(Кропива.)

Літом у шубі, зимою в шапці.
(Дерево.)

У вінку зеленолистім,
у червоному намисті
Видивляється у воду
на свою хорошу вроду.
(Калина.)

Не розбивши горщика, не з'їси кашки.
(Горіх.)

У зеленім кожушку, костяній сорочці
Я росту собі в ліску - всім зірвати хочеться.
(Горіх.)

Живе один батько і тисячі синів має.
Всім шапки справляє, а собі не має.
(Дуб і жолуді.)

На дереві я родився в кожусі,
кожух розірвався, і я на землю впав.
(Каштан.)

Живе вона в лісочку, має червону сорочку.
Хто йде, той поклониться.
(Суниця.)

Ноги на полі, середина на дворі, голова на столі.
(Корінь, стебло, зерно.)

Довгий зелений, добрий солоний,
добрий і сирий, хто він такий?
(Огірок.)

І печуть мене, і варять мене,
і їдять, і хвалять, бо я добра.
(Картопля.)

Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.
(Капуста.)

Дівка в коморі, а коса надворі.
(Морква.)

Сидить Марушка в семи кожушках, Хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля.)

Що то за голова, що лише зуби й борода.
(Голова часнику.).

Без рук, без ніг, а вилізе на пліт.
(Гарбуз.)

Повна діжка жита, п'ятачком накрита.
(Мак.)

Били мене, били, на шматочки порвали,
У воді мочили, по траві валяли.
Одну половину з кашею поїли,
Другу половину - на плечі наділи.
(Коноплі.)

Без сокири і без рук, а дім будує.
(Птах.)

Уночі гуляє, а вдень спочиває.
Має круглі очі, бачить серед ночі.
(Сова.)

Вірно людям я служу,
їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним здобуваю.
(Дятел.)

Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки,
Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає.
(Чорногуз.)

Прилетіли гості, сіли на помості,
Без сокири, без лопати, поробили собі хати.
(Пташки поробили гнізда.)

Літає крилами, ходить ногами, висить догори лапками.
(Кажан.)

У воді купалась, а сухою зосталась.
(Качка.)

Двічі родиться, а раз умирає.
(Птах.)

Голодна - мукає, сита - жує, Всім дітям молоко дає.
(Корова.)

Хто з хвостиком, із вушками,
В кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись полює.
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від...
(Кішки.) .

Хвостик, як ниточка, сама як калиточка, а очі, як насінинки.
(Миша.)

Хто на собі свій будинок носить.
(Слимак, черепаха).

Хоч не шию я ніколи,
А голок завжди доволі.
(їжак.)

Колючий клубочок прибіг у садочок.
(їжак.)

Ніс як у свинки, та колючі щетинки.
(їжак.)

Влітку сіренький, а взимку біленький.
Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає.
(Заєць.)

Кинув на палку, піймав не галку,
Скубу не пір'я, їм не м'ясо.
(Риба.)

Що то воно: в воді водиться, з хвостом родиться,
А як вмирає, хвіст відпадає.
(Жаба.)

Тисяча тисяч бондарів
Pоблять хати без дворів.
(Мурахи.)

Летить - пищить, сяде - мовчить.
Хто його вб'є, той кров свою проллє.
(Комар.)

Із одним вікном хатина,
Роботяща в ній родина,
По квітках усе літають,
Мед пахучий добувають.
(Бджоли, вулик.)

Не руками скувалося,
не руками і ткалося.
Десь далеко уродилося,
у куточку вмостилося.

Сидить злодій тихо-тихо,
комусь буде лихо-лихо.

(Павутина і павук.)

Сам чорен, та не ворон,
є роги, та не бик.
Шість ніг без копит.
(Рогатий жук.)

Торох, торох,розсипався горох,
Почало світати - нема що збирати.
(Небо і зорі.)

У бабиній хатині висить хліба скибина.
Собаки гавкають, не можуть дістати.
(Місяць на небі.)

На небі біліє, світить, а не гріє.
(Місяць.)

Один баранець пасе тисячу овець.
(Місяць і зорі.)

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
(Сонце.)

Всі його люблять, всі його чекають.
А хто подивиться - кожен скривиться.
(Сонце.)

Іду - іде, стану - стане.
(Тінь.)

Хто поруч йде, а сліду не лишає.
(Тінь.)

Куди ступиш - всюди маєш.
Хоч не бачиш, а вживаєш.
(Повітря.)

Без сокири і дрючків ставить міст через річки.
(Мороз.)

Хто малюнок на вікні уночі зробив мені.
(Мороз.)

"Що це? Що це? - всі кричать
- Білі мухи он летять".
(Сніг.)

Скатертина біла весь світ накрила.
(Сніг.)

Взимку горою, а літом водою.
(Сніг.)

Текло, текло, та і лягло під скло.
(Вода і лід.)

І в огні не горить, і в воді не тоне.
(Лід.)

Що росте догори коренем.
(Бурулька.)

Старий дід мости помостить,
молода прийшла - мости рознесла.
(Мороз і весна.)

Без рук, а на шибках малює.
(Мороз.)

Вдень вікно розбивається,
а вночі само вставляється.
(Ополонка.)

Мене просять і чекають,
а як покажусь - утікають.
(Дощ.)

Упав довгов'яз, у землю ув'яз,
а з землі усіх повиганяв.
(Дощ і рослини.)

По морі йде, а до берега дійде - зразу пропаде.
(Хвиля.)

Зимою спить, а влітку шумить.
(Річка.)

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.
(Річка.)

Сиві воли усе поле злягли.
(Туман.)

Вийшла звідкись гарна дівка.
На ній квітка-семицвітка;
А де з річки воду брала,
Там коромисло зламала.
(Веселкa)

Зоря - зірниця, красна дівиця,
По небу гуляла, плакала - ридала,
Місяць бачив - не підняв,
Сонце встало і забрало.
(Роса.)

Від хати до хати йде, а в хату не заходить.
(Стежка.)

Тягнеться нитка, а в клубок не змотаєш.
(Дорога.)

Рукавами махнув - дерева нагнув.
(Вітер.)

Кинути вгору - то біле;
Кинути на землю - то жовте.
(Яйце.)

Розколеш лід - візьмеш срібло.
Розколеш срібло - візьмеш золото.
(Яйце.)

У воді росте кохається,
Вкинь у воду - злякається.
(Сіль.)

Мене не їдять, і без мене не їдять.
(Сіль.)

Вдень з ногами, а вночі без ніг.
(Чоботи.)

Сплели хлівець на четверо овець, а на п'яту вівц окремо.
(Рукавиця.)

Що дістане зубами потилицю.
(Гребінець.)

Що то за штука і день, і ніч стука.
(Годинник.)

Не їсть, не п'є, а ходить і б'є.
(Годинник.)

Сидить Пахом на коні верхом.
Книги читає, а грамоти не знає.
(Окуляри.)

Хто завжди правду каже?
(Дзеркало.)

Згорнеш - клинець, розгорнеш - млинець.
(Парасолька.)

У лісі родилося, в майстерні робилося, а на руках плаче.
(Скрипка.)

Десь в гаю родилась,
у хаті опинилася,
була німа і нежива -
тепер говорить і співа.
(Скрипка.)

В лісі вирізана,
гладенько витесана,
Співає, заливається,
як називається?
(Сопілка.)

Я всіх вас обшиваю, сама одягу не маю.
(Голка.)

Круглий, гарний і легенький, високо літає.
Йому діти дуже раді, бо ним кожен грає.
(М'яч.)

Сам пустий, голос густий,
Дріб вибиває, дітей збирає.
(Барабан.)

Невеличка деревина,
із граніту середина.
Всім потрібна, щоб писати,
Щоб картинки малювати.
(Олівець.)

Малий кошик із чорного озерця
Воду бере та біле поле поливає.
(Перо, чорнильниця, папір)

Снігові поля, чорні грачі.
Хочеш розумним бути - бери та вчи.
(Книжка.)

Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина, а навчає.
(Книжка.)

Біля рілля, чорне насіння.
Лише той посіє, хто розуміє.
(Писання на папері.)

Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори.
(Лижі.)

Що влітку відпочиває, а взимку дітей катає?
(Санчата.)

Шість ніг, дві голови, четверо очей, один хвіст.
(Вершник на коні.)

Їду, їду - нема сліду.
(Човен.)

По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн.)

Кінь сталевий, вівса не просить, а оре й косить.
(Трактор.)

Жило чотири брати, всі чотири Кіндрати,
два біжать, два доганяють, і ніяк не доженуть.
(Колеса в возі.)

Літом служить, а зимою зуби сушить.
(Борона.)

Ходить пані на майдані,
Куди гляне - трава в'яне.
(Коса косить.)

Як ішла в ліс, то дивилася додому,
а як ішла з лісу, то дивилась у ліс.
(Сокира на плечі.)

Стоїть на дорозі, усім заважає:
Хто йде, той штовхне,
А з дороги ніхто не прийме.
(Двері.)

Має роги і ноги, а держиться підлоги.
(Стіл.)

Довго жив, багатьох кормив.
Упав - пропав, ніхто кісток не зібрав.
(Горщик глиняний).

Що то: як голодне, то кричить,
а як наїсться, то мовчить.
(Бочка порожня і повна.)

Ліз карасик
Через перелазик,
Та в воду - плюсь!
(Кухоль.)

Купили кругленьке, думали - новеньке.
А воно усе в дірках, труситься в руках.
(Сито:)

Сто один брат - всі в один ряд
Зв'язані стоять.
(Паркан.)

Через воду переводить,
А сам з місця не сходить.
(Міст.)

Як потрібен - викидають, Не потрібен - підіймають.
(Якір.)

Несеш - бряжчить, покладеш - мовчить.
(Ланцюг.)

Наскакалось, назвивалось,
Під припічком заховалось.
(Віник.)

Мию, мию без жалю,
Мию там, де брудно.
А купатись не люблю.
Бо від того худну.
(Мило.)

У кімнаті, у куточку, на стіні сіра скринька на шнурочку все розказує мені.
(Радіо.)

Що з землі легко піднімеш, та далеко не закинеш?
(Пір'їна.)

Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике.
(Пір'їна.)

Нас сім братів: літами всі рівні, а іменами різні.
(Дні тижня.)

Махнула птиця крилом - закрила півсвіту чорним рядном.
(Ніч.)

Звечора вмирає, вранці оживає.
(День.)

Іде, співає, степи, луги квітом квітчає. Коли це буває?
(Весною.)

Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває, коли це буває?
(Влітку.)

Голі поля, мокра земля, дощ поливає, коли це буває?
(Восени.)

Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє, коли це буває?
(Взимку.)