СІМСОТ СОКОЛЯТ
(Українські народні загадки)

Чотири братці
під одним капелюхом стоять,
одним поясом підперезані.
(тілс)

А що то за коні в гаю на припоні:
довгасті, голчасті зеленої масті,
нікого не возять, лише солі просять
(икріго)

Ішов довгов'яз, у землі зав'яз, з землі всіх повиганяв.
(инилсор і щод)

Стоїть верба серед села, розпустила гілля у кожне подвір'я.
(агород)

Сидить баба на грядках,
Вся закутана в хустках.
(атсупак)

Стоїть на дорозі, усім заважає:
хто йде, той штовхне,
а з дороги ніхто не прийме.
(іревд)

Наскакалось, назвивалось, під припічком заховалось.
(кинів)

Розколеш лід - візьмеш срібло, розколеш срібло - візьмеш золото.
(ецяк)

Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а навчає.
(акжинк)

Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.
(ялпотрак)

Сімсот соколят на одній подушці сплять.
(киншянос)

Що дістане зубами потилицю?
(ьценібург)

Кругле, як м'яч, хвіст має, а за нього не підіймеш.
(кобулк)

Вдень з ногами, а вночі без ніг.
(итобоч)

Сам круглий, чуб зелений.
(кяруб)

Хто завжди правду каже?
(олакрезд)

Реве віл на сто гір,
на сто кроків,
на сто потоків.
(мірг)

Плету хлівець
на четверо овець,
а на п'яту - окремо.
(акчивакур)

Чорне сукно лізе в вікно.
(чін)

По синьому морі срібний човник пливе.
(ьцясім)

Надворі горою, а в хаті водою.
(діл)

За лісом-лісом золотий вогонь горить.
(ецнос)

Ні листя,
ні гілля - у гаю зростають.
(ибирг)