Трави, квіти, злаки

Лист зелений не пропав,
а під снігом задрімав,
щоб у синю сукенчину
одягнуть весняну днину. (Барвінок)

У матінки-квіточки
лиш блакитні діточки.
З жита виглядають,
літечко вітають. (Волошки)

І комасі, і дитинці
припаса вона гостинці:
і нектар, і кашу,
ще й корівці пашу. (Гречка)

Із зерня?тка у ріллі
виріс з чорної землі.
Росами вмивався,
сили набирався. (Колосок)

Із перлин разочок,
зелений листочок.
Аромат духмяний
тішить ліс весняний. (Конвалія)

Не оса, а жало має,
не вогонь, а обпікає.
Коли йдете в ліс гуляти,
обминіть її, малята. (Кропива)

Квітень жовту фарбу взяв,
моріжок розмалював,
і з-під пензлика розквітли,
наче сонце, диво-квіти. (Кульбаба)

Одяглась у біле плаття,
примостилась на лататті,
задивилася у воду
на свою дівочу вроду. (Лілія)

Що за диво-дивина
в житі квітка є одна?
Пала?, мов ліхтарик,
червоний кептарик. (Мак)

Дуже скромна і тендітна,
серед квітів непримітна.
Та якщо в руці пом’яти,
то умить впізнаєш … (м’яту).

В лісі велетні-дерева
тягнуть маківки до неба.
Виросли стрункі ялини
із малої … (насінини).

В променях купався,
силоньки набрався.
Хоч за віком не дідусь,
та козацький має вус. (Овес)

Висівають восени,
коли скошені лани.
В сніжну вкутають хустину,
виглядають теплу днину. (Озимина)

Не вогонь, а обпікає.
Не борець, а силу має.
Як його зачепиш ти,
може добре допекти. (Перець)

Перша квіточка весняна
тихо під сніжком куняла.
Дмухнув вітерець тепленький,
і з’явився цвіт біленький.
(Підсніжник)

Наче сонце, серединка,
пелюстків біла хустинка.
Знає бджілка і мурашка,
звуть цю квіточку … (ромашка).

Він беззубий, а кусає,
він безрукий, а хапає,
ще й причепиться міцненько
до штанців і до сукенки. (Реп’ях)

У погожу літню днину
він на варті біля тину,
круглолицій та пригожий,
і до сонця дуже схожий. (Соняшник)

Із малої цибулини
виріс весняної днини,
до нарциса привітався
та на грядці запишався. (Тюльпан)

Як прийде до нас весна,
зеленіє скрізь вона,
а як осінь надійде —
зжовкне враз і пропаде. (Трава)

Фіолетові фіранки
у світлиці та на ґанку.
Фіолетові малята
весну люблять зустрічати. (Фіалки)

Вишні росами вмивались,
чепурились, наряджались.
В білі вбралися сорочки —
звеселилися садочки. (Цвіт)

Не дідусь, а вуса має.
В полі силоньку черпає.
І чимало сотень літ
зерном тішить білий світ. (Ячмінь)