Ніна Мацебула
ГАЛУШКОВА ІСТОРІЯ

Колись дуже давно було таке собі королівство. І правив там король Вареник зі своєю королевою Пампушкою. Жили вони добре.
Мали вдосталь худоби, на полях щедро родила пшениця. А вже на городі чого тільки не було: і капуста, і огірки, і морква — всілякої городини не перелічити. А які гарбузи родили! Треба було добру пару коней запрягти, щоб зрушити того гарбуза з місця!

Мешканці королівства жили в ситості і достатку. Всі були дуже задоволені мудрим правлінням короля та королеви. І панували в країні мир та злагода.

Була в короля з королевою дочка, гарненька дівчинка з рум'яними щічками, яку звали Галушечка. Росла дівчинка на свіжому повітрі, граючись з іншими дітьми та допомагаючи матері по господарству — то город прополоти, то в хаті, чи то пак у палаці, прибрати. Зовсім не схожа вона була на королівську доньку. Батьки дуже пишалися нею.

Коли Галушечці мало виповнитися десять років, королівська родина вирішила влаштувати велике свято. Почула про це їхня далека родичка синьйора Равіолі і відразу ж примчала до палацу. Своїх дітей синьйора не мала, тому полюбляла давати поради щодо виховання чужих. Як побачила вона рум'яні щічки юної Галушечки, то аж свій лорнет мало не втопила у склянці молока, яку їй запропонувала королева.

— Який жах! — заволала вона. — Ви, мабуть, зовсім не знаєте, що у світі робиться. Хіба ви не чули, що рум'янець уже давно вийшов з моди? У такому вигляді її не можна нікому показувати! — Синьйора Равіолі ковтнула молока. -— А це що таке? Не здивуюсь, якщо на обід у вас буде борщ та якісь пампушки.

Королева розгубилася. Вона справді хотіла запропонувати гості покуштувати їхнього королівського борщу, а тоді ще й вареників з сиром.

— Не дивно, що ваша дочка виросла така негарна, — продовжувала синьйора Равіолі. — А чим, вибачайте, ви збираєтеся пригощати гостей, що з'їдуться на свято?

— Ой, лишенько, — ще більше засмутилася королева Пампушка. — Що ж нам робити? Ми ж, знаєте, по закордонах не їздимо.

— Вам дуже пощастило, дорогенька, що я нагодилася. Добре, я вам допоможу. І дитя доведу до ладу. Тільки певний час вам не можна з нею бачитися.

Королеві ні з ким було порадитись, бо король саме відбув до сусіднього королівства з візитом, і вона погодилася. Що поробиш, адже їй так хотілося, щоб Галушечка всім сподобалася!

І почалося. Замість молока дитині стали подавати каву, замість борщу — малесенькі бутерброди з чудернацькою назвою "канапе". Синьйора Равіолі не випускала Галушечку з палацу, цілими днями навчала її робити реверанси та розмовляти іноземними мовами.

Минув місяць, і король повернувся додому. Королева розповіла йому, що взяла для Галушечки дуже досвідчену закордонну виховательку. Король наказав негайно
привести дочку разом з вихователькою.

Через кілька хвилин до їдальні увійшла синьйора Равіолі. За нею, ледве пересуваючи ноги, йшло бліде створіння з темними колами під очима.

— Ой, лишенько, — збентежилася королева. — А де ж Галушечка?
— Так ось же вона! — вказала на створіння синьйора.
— Що, не сподівалися на таку красуню?

Королева не могла вимовити ані слова, а король звелів вигнати синьйору Равіолі геть.

А що ж сталося з Галушечкою?
Вона повернулася до звичних молока, вареників та гарбузової каші. І вже через кілька тижнів гості милувалися її рум'яними щічками. Та й свято вдалося на славу. Всім дуже смакувало королівське частування. А деякі королеви з сусідніх королівств навіть залишилися на кілька днів — надто вже їм кортіло навчитися готувати такі смачні вареники.

З нагоди свята король пробачив навіть синьйорі Равіолі, яка, до речі, виявилася його троюрідною сестрою. В них навіть прізвища колись були однаковими.
Але ще дівчинкою вона захопилася усім іноземним і тому почала називати себе Равіолі (це те саме, що й вареники з м'ясом, тільки по-італійському). Згодом пробачила її і королева. Коли та навчилася готувати справжню корисну їжу. Вона більше не називала себе синьйорою Равіолі, а просто — пані Вареник.

***

А ось кілька порад тим, хто хоче, щоб їжа справді приносила користь:

— їжте з апетитом, отримуйте від їжі задоволення;
— споживайте різноманітну їжу;
— не захоплюйтеся штучною, надто солоною, надто жирною їжею та солодощами;
— кожного дня частину овочів та фруктів споживайте сирими;
— і, головне, надавайте перевагу продуктам, вирощеним та виробленим в Україні, тому що вони найкорисніші для вашого здоров'я.

"Барвінок"

У Полтаві 1 квітня 2006 року було відкрито пам'ятник галушці, або галушкам — монумент являє собою глибоку тарілку з дванадцятьма галушками і цар-ложкою. У місті щорічно проводяться свята галушки і присвячені галушкам виставки.Раніше галушка була визнана офіційним символом Полтави, а пам'ятний знак галушці офіційно внесено в міську символіку.

[ Рецепти різдвяної кухні ] [ ЗАСТЕЛЯЙТЕ СТОЛИ, ТА ВСЕ СКАТЕРКАМИ! ] [ Українська традиція різдвяної вечері ] [ 12 страв на Святий Вечір ] [ СИМВОЛИ СТРАВ СВЯТВЕЧІРНЬОГО СТОЛУ ] [ В дні посту ] [ ПАХНЕ ХАТА ПАСКАМИ... ] [ Рецепти пасок від Дарії ЦВЕК ]

[ Ніна Мацебула ГАЛУШКОВА ІСТОРІЯ ] [ ВАРИСЬ, ВАРИСЬ, БОРЩИКУ! Традиції української кухні в поєднанні з українським фольклором ] [ РЕКОРДИ І НЕЗВИЧАЙНІ ФАКТИ ЗІ СВІТУ ВАРЕНИКІВ ] [ Надя НАМУРЕН СМАЧНІ УКРАЇНСЬКІ ВАРЕНИКИ ] [ ЕНИКИ-БЕНИКИ ЇЛИ ВАРЕНИКИ ] [ ВАРІМО КАШУ, РОДИНО! ]